Трендовий аналіз активності на українському ринку мобільного інтернет

З технологічної точки зору, на українському ринку мобільного інтернету наразі немає домінуючої технології. Існуючі мережі можна умовно поділити на три групи за технологічною ознакою: GPRS/EDGE (мережі операторів мобільного зв’язку), мережі «справжнього» 3G («Утел» — власник єдиної на сьогодні UMTS-ліцензії, плюс CDMA-оператори), а також WiMAX.

Обсяг трафіку в мережах мобільного ШД за технологіями, 2010 рік

На відміну від фіксованого підключення, при дослідженні мобільного доступу такий параметр, як загальний обсяг трафіку, стає показовим, в першу чергу — через низьку пропускну здатність операторських мереж.

Порівнюючи динаміку приросту ринку мобільного та фіксованого ШД, певно, що мобільний інтернет зростає швидшими темпами. Пояснення просте — ринок фіксованого ШД існує довше і вже набрав декілька мільйонів користувачів. Мобільний ринок почався набагато пізніше, тут низька початкова база, тому він розвивається динамічніше.

Зростання сумарного трафіку в мережах мобільного ШД, ТБ/рік

Ще одна суттєва трендова різниця між фіксованим та мобільним ШД полягає відсутності несподіваних цінових сплесків та демпінгу. На ринку мобільного ШД тарифні потрясіння невигідні і навіть небезпечні. Різке зниження цін на послуги може спровокувати наплив абонентів і, як наслідок, перевантаження мережі. Тому до питань ціноутворення оператори намагаються підходити дуже зважено. Взагалі, ринок мобільного ШД, незважаючи на динаміку, є більш розвиненим у маркетинговому плані, на ньому більші бюджети, тощо.

Але, незважаючи на стабільну тарифну ситуацію і великий потенціал для зростання абонентської бази, ми спостерігаємо головний парадокс ринку мобільного ШД — відсутність суттєвих інвестицій в розвиток мереж. Головна причина тому — в нашій країні відсутній масовий зв’язок 3G (передовсім на основі поширеного у Європі стандарту UMTS), його розвиток стримується регуляторними факторами. Ця проблема існує вже багато років, і майбутнє 3G наразі невизначене. Тому зараз немає сенсу інвестувати якісь значні суми в розвиток GPRS/EDGE-мереж — їх ресурс вже вичерпано.

На ринку працює три крупних гравця, що надають послуги GPRS/EDGE — «Київстар», МТС та «Астеліт». На їх сукупну долю приходиться близько 53 з 55 млн. усіх мобільних абонентів. Якби вони мали можливість, то напевне інвестували б у розвиток UMTS або HSDPA-інтернету. Але вони не можуть цього робити через політику державного регулювання — звільнити зарезервований за військовими користувачами діапазон частот (1900—2100 МГц) під комерційне використання держава не може спромогтися ось уже років 5—6. Ємність єдиної серед трійки великих операторів послуги «МТС Конект 3G» складає всього близько 200 тис. абонентів, але це зовсім окрема мережа (CDMA450).

На ринку CDMA-послуг ситуація не набагато краще — тут 4—5 крупних гравців, але сукупна ємність їх абонбази всього близько 2 млн. і лише невелика частина абонентів використовує мобільний 3G-Інтернет. Ті ресурси, які виділяються на мобільний інтернет, операторам доводиться «викручувати» з мережі.

Зростання доходів на ринку мобільного ШД

Не виключена вірогідність того, що оператори «перестрибнуть» через етап 3G-мереж і почнуть одразу розвивати 4G. Але для того, щоб мати можливість зробити такий крок, повинна бути реалізована технологічна нейтральність. Її зараз, нажаль, немає. Це питання приймається на законодавчому рівні, а дії парламенту в цьому напрямку не прогнозовані.

Надії окремих ентузіастів на скорий розвиток мереж LTE, на мою думку, також є передчасними. Очікування на появу масового LTE дуже нагадує ситуацію кількарічної давнини, коли ринок так саме очікував на впровадження UMTS. Так, впровадження LTE вже існують, але поки що передчасно стверджувати, що ця технологія пройшла початковий етап і готова стати масовою. Схожа ситуація колись спостерігалась і з мобільним WiMAX — технологія існує вже декілька років, але активного розвитку не отримала. Є два оператора (FreshTel i Intellecom) з покриттям в крупних містах, але сукупна кількість WiMAX-абонентів не перевищує 40 тис.

Підбиваючи підсумки перспектив розвитку ринку мобільного ШД, доводиться визнати, що ринок знаходиться у підвішеному стані. Сьогодні, операторам «великої трійки», кожен з яких який бажає розвивати мережі 3G, залишається тільки сподіватись на аукціон частот, який вже декілька разів зривався. Єдиний шлях для розвитку для «великої трійки» — в напрямку UMTS або LTE.

Якщо уявити, що восени все ж таки відбудеться довгоочікуваний аукціон 3G-частот, абонентам ще доведеться почекати деякий час, перед тим як 3G можна буде назвати масовим явищем. Перш за все, операторам знадобиться щонайменше півроку для запуску нового обладнання. Технологія начебто відпрацьована, але вона не використовувалася в рамках конкретних мереж та в польових умовах. Важко прогнозувати, як саме ринок буде розвиватися потім. Втім ясно, що інтерес в цій галузі є, та можна прогнозувати зростання динаміки.