Трендовий аналіз активності на ринку платного ТБ

Український ринок платного телебачення можна назвати досить стабільним і дещо консервативним. Протягом двох останніх років проникнення платного ТБ зросло всього на 1 відсоток (з 32% до 33%), а дохід — з 2,3 до 2,4 млрд. грн. Загальна глядацька база на кінець 2010 року складала приблизно 16,6 млн домогосподарств, з яких приблизно 6 млн. домогосподарств користуються платним ТБ.

Треба зауважити, що всупереч тривалому ажіотажу навколо IPTV, глядачів, які отримують «картинку» саме цією технологією, в Україні налічується всього 1% від усієї абонбази цифрового телебачення. Використання IPTV потребує наявності IP-середовища, тобто телебачення розповсюджується за допомогою Інтернету — це має бути реалізовано на платформі оператора. Щоб сигнал доходив до телевізора абонента необхідна спеціальна приставка — set-top box або вбудована в приймач технологія, на зразок Samsung SmartTV. Також слід відрізняти IPTV та веб-телебачення, останнє ближче до video-on-demand.

До речі, вимірюючи об’єм ринку, можна також розділити дві категорії — абонентів та користувачів. Люди, що дивляться потокову трансляцію за допомогою браузера є користувачами сервісів VoD — бо, по суті, інтернет є безкоштовним. Абоненти, на відміну від користувачів, мають укладати угоду з оператором, платити гроші. Підхід відокремлення абонентів та користувачів нам подобається, ми також його використовуємо.

Говорячи про ринок платного ТБ, треба враховувати як кабельне телебачення (яке за визначенням не може бути безкоштовним), так і ефірне. Наприклад, у недалекому майбутньому ефірне телебачення мусить стати повністю цифровим. Але для того, щоб приймати цифровий ефірний сигнал, теж необхідне обладнання — set-top box, тобто цифровий ефір також буде платним. Чи буде в цій моделі присутня традиційна абонплата — поки що стверджувати передчасно.

І хоча Україна неминуче прямує до цифрового ефірного ТБ, склалась вельми цікава ситуація — кількість абонентів аналогового ТБ поволі зростає. Примусове переведення абонентів на цифрове телебачення, яке впроваджувала «Воля», викликало хвилю незадоволення серед глядачів. Тому деякі оператори, наприклад «Тріолан», досі пропонують користувачам аналогове ТБ. Про плани розвитку саме аналогового ТБ говорили і в компанії «Датагруп». Тобто, перед остаточною відмовою від цієї технології деякі оператори ще намагаються вхопити свою частку доходів.

До того ж, в сегменті кабельного ТБ поширена парадоксальна практика приховування абонентської бази. Причина такого парадоксу — небажання окремих операторів платити в повному обсязі роялті власникам контенту, яке залежить від кількості глядачів. Закордонний правовласник не має ніякої можливості перевірити абонентську базу українського провайдера ТБ.

Деякі оператори, той же «Тріолан», надають послуги ТБ умовно безкоштовно, як бонус до інтернет-доступу — аби не мати проблем з дістриб’юторами ТБ-контенту. Цим вони подали приклад і простимулювали інших провайдерів — «Воля» також починає надавати послуги телебачення ніби безкоштовно, як бонус у пакеті з ШД. До того ж драйвером зростання ринку зараз є саме широкосмуговий доступ, а не ТБ.

Незважаючи на консервативність в плані сталості абонбази, серед провайдерів послуг телебачення регулярно відбуваються злиття та поглинання. Найбільш активний гравець, який розширює своє ТБ-покриття здебільшого шляхом придбання регіональних кабельних операторів — компанія «Воля». Також це намагається робити західноукраїнський провайдер «Одеко», який наразі вже контролює обласні мережі в Львові, Тернополі, Луцьку, Чернівцях та Запоріжжі.

Доходність українського ринку платного ТБ у 2009—2010 рр. (млрд. грн.)

Платне телебачення, нажаль, не єдина галузь, державна політика регулювання якої не дуже сприяє розвитку бізнесу. Досі незрозуміло, з якої саме причини Нацрада не може видати ліцензії на IPTV крупним системним гравцям, які неодноразово заявляли свою зацікавленість в розвитку цього ринку — насамперед «Укртелекому» та «Київстару». Мені здається, що першим з цим справиться саме «Київстар» — в них є досвід розповсюдження контенту в мобільній мережі, напрацьовані схеми та методи. Тому, скоріш за все, платне ТБ «Київстар» буде надавати абонентам в «пакеті».

Проникнення платного телебачення в домогосподарства, 2009-2010 (%)

Окрім невизначеної ситуації навколо невидачі ліцензій на IPTV, треба згадати такий несприятливий фактор, як зарегульованість ринку в цілому. Оператори ТБ підпадають під подвійне ліцензування — вони змушені купувати окремі ліцензії як в Нацраді з телебачення та радіомовлення, так і в НКРЗ.

Найближчим часом, серед усіх чинників, що впливають на розвиток ринку платного ТБ, найбільш впливовим та непередбачуваним стане рішення Нацради щодо ліцензій IPTV. Якщо ліцензії все ж таки буде видано, абонбаза може суттєво розширитись за рахунок користувачів широкосмугового доступу. В першу чергу мова йде про абонентів «Київстара», яких зараз близько 300 тис., та «Укртелекома», яких близько мільйона.